Меню
Меню
Засновниця платформи Agrohub; Співзасновниця технологічного кластеру Radar Tech; Випускниця McKinsey&Co

Юлія Порошенко

Вартість землі та робочої сили в Україні є середньостроковою конкурентною перевагою

Основні інвестиційні можливості включають ринок продукції тваринництва та птахівництва, застосування більш ніж однієї стадії переробки бобових та олійних культур, інвестиції в логістичну інфраструктуру, біоенергетику та використання альтернативних джерел енергії для переробки сировини. У цьому випадку сегментами з кумулятивним ефектом для інвестування можуть бути скотарство та біопаливо, тобто виробництво кормів, переробка відходів на біопаливо та виробництво напівфабрикатів за контрольованою технологією. Швидше за все, розвитком цих сегментів будуть займатися транснаціональні корпорації, які мають досвід і доступ до глобальних ринків і ланцюгів поставок.

Участь у війні Росії проти України

Юлія та Олексій Порошенки у співпраці з асоціацією випускників INSEAD заснували проект UAhelpinfo.org, мета якого — полегшити процес пошуку необхідної допомоги в Україні та за кордоном для тимчасово переміщених українських родин.

Як ви оцінюєте вплив отримання Україною статусу кандидата в ЄС на розвиток аграрної галузі?

Очікується позитивний, хоч і не швидкий вплив. Статус кандидата вимагає переходу на дотримання основних стандартів і правил у виробництві. Нинішнє скасування квот на експорт до Європейського Союзу стало авансом, який підвищив ціни продажу кількох експортних позицій. Це дозволяє компенсувати логістичну знижку від продажу зерна на більш віддалені напрямки та полегшує доробку сільськогосподарської продукції в Україні вже зараз.

Відповідність і високі стандарти є основними обмеженнями для розширення поставок до Європи. Тим не менш, для країн, які не є членами ЄС, вони більш суворі щодо низки параметрів: заборонених пестицидів, ГМО, добробуту тварин, антибіотиків і гормонів у кормах, відстеження походження тощо.

Незважаючи на значні обмеження, які недостатньо компенсуються субсидіями, вартість землі та робочої сили в Україні є середньостроковою конкурентною перевагою.

Які перспективи будівництва заводів з виробництва гібридного насіння в Україні, і як це може вплинути на продовольчу безпеку країни?

Ще до війни в Україні власне виробництво насіннєвого матеріалу розвивалося за ліцензіями оригінаторів або безпосередньо великими оригінаторами. Проте майже все вироблене було призначене для внутрішнього продажу, а не для експорту в інші країни.

Для інвестування в цей сегмент достатньо таких факторів, як вигідна вартість оренди землі, покращення інвестиційного клімату та кваліфікована недорога робоча сила в поєднанні з великим ґрунтово-кліматичним потенціалом полігонів гібридизації.

Така тенденція, ймовірно, позитивно вплине на продовольчу безпеку. Насінництво в Україні в основному здешевить продукцію для аграріїв за рахунок відсутності ввізного мита та ПДВ. Справа в тому, що значна частина вирощуваних культур є сортовими, а насіннєвий матеріал вирощується з елітного насіння власними силами виробників (пшениці, ячменю, сої, жита та ін.).