KYIV RYSING – це комплексне дослідження бізнес-екосистеми України, розроблене компанією Kyiv Consulting з метою покращення впізнаваності нашої країни у глобальному інформаційному просторі.
Назва “KYIV RYSING” і, зокрема, літера “Y”, має на меті підкреслити реальний потенціал України і, особливо, Києва в контексті подій минулого і сьогодення, а також майбутніх планів і можливостей шляхом звернення до концептуальних тем: історичні передумови повномасштабного вторгнення Росії в Україну; сучасний вплив війни на військову, соціальну, екологічну, та економічну сфери як в Україні, так і в світі; майбутній потенціал та плани дій для розвитку епохи Нової України після перемоги у війні проти Росії.
Ми віримо, що Україна запропонує перспективи для бізнесу та інвестицій у післявоєнний період, оскільки часи великих викликів приходять з великими можливостями. Тому дослідження має на меті висвітлити економічний потенціал нашої країни разом із майбутньою глобальною роллю сильної та демократичної України.
Дослідження компанії Kyiv Consulting базується на застосуванні комплексного підходу, що керується даними, які дозволяють нам генерувати та поєднувати ідеї з різних джерел. Він містить офіційні факти та цифри з українських та міжнародних публічних джерел; результати опитування населення України, а також інтерв’ю з лідерами думок, зокрема з топ-представниками бізнесу, міжнародної політики та військовими експертами. Такий підхід дозволяє нам цілковито та незалежно оцінити ситуацію і поділитися нею з міжнародною аудиторією.
Внасідок анексія Криму в 2014 році і початку військової агресії Росії на Донбасі Україна встратила 20% економіки, а загальні збитки складали 150 млрд дол. США. У 2015 році реальний ВВП скоротився на 9.8% порівняно з 2014 роком, а протягом 2014-2016 років українська економіка втратила 38% ВВП через кризу банківської системи. Щоб впоратися зі зростаючою інфляцією та бюджетним дефіцитом, уряд провів низку реформ для стабілізації макроекономічної та фіскальної політики. Ще одним руйнівним фактором, який вплинув на українську економіку, стала пандемія COVID-19, яка розпочалася в 2020 році, спричинивши зниження ВВП України на 3.8% порівняно з 2019 роком. Проте підвищений експортний попит на українські товари, особливо на метал і сільськогосподарську продукцію, відновив економічне зростання в 2021 році. До повномасштабної війни прогнозоване зростання ВВП України оцінювалось на рівні 3.2% у 2022 році.
З 1991 року ІТ-сектор України стрімко розвивається завдяки професійним ІТ-фахівцям і зростанню інтересу світових технологічних компаній до України. Google, Oracle і Ericsson є одними з ключових світових компаній, які заснували науково-дослідні центри в Україні. Незважаючи на відносно невелику частку у ВВП у 2021 році (2,7%), IT-сектор збільшив свою частку в експорті послуг до 37%, при цьому США та Велика Британія є лідерами експорту. Останніми роками ІТ-сектор отримав вдвічі більше експортних надходжень ніж газотранспортна система або 25% експортних надходжень аграрного сектору.
У 2021 році в Україні працювало 5,000 ІТ-компаній та понад 289 тисяч ІТ-фахівців. Кількість ІТ-фірм стабільно зростала, що створювало додатковий попит на офісні приміщення з надійною технічною інфраструктурою, водночас збільшуючи кількість проведених ІТ-заходів до 3,000 та залучивши близько 832 млн дол. США інвестицій в ІТ-стартапи.
Онлайн-платформа на основі штучного інтелекту для перевірки правопису і граматики.
Система керування репозиторіями програмного коду з Git, що надає можливість розробляти, захищати та керувати програмним забезпеченням в одному джерелі
Програма аналізу доходів на основі штучного інтелекту.
Провідна компанія у світі, що надає повний спектр послуг у сфері блокчейн-технологій.
Програма аналізу доходів на основі штучного інтелекту.
Провідна компанія у світі, що надає повний спектр послуг у сфері блокчейн-технологій
У 2020 році в Україні запустили додаток Дія, що дозволяє громадянам України використовувати замість фізичних документів цифрові документи, які можна завантажити на смартфони для ідентифікації та обміну.
Під час війни український IT-сектор зумів зміцнити свої позиції порівняно з іншими галузями. У березні-травні 2022 року обсяг виручки ІТ-сектору склав 1.7 млрд долю США — на 6% більше, ніж за аналогічний період 2021 року. Такий позитивний результат в основному зумовлений успішно реалізованим форматом віддаленої роботи, активними міжнародними контрактами та загальною тенденцією на відкриття офісів за межами України для хеджування операційних ризиків. Незважаючи на те, що більшість ІТ-компанії успішно вивезли частину своїх співробітників з України та продовжили діяльність, вторгнення принесло нові виклики ІТ-сектору, спричинивши невизначеність щодо майбутнього шляху та розвитку ІТ-галузі в Україні.
Цінність української землі визначається двома основними факторами: родючістю і здатністю отримувати врожай у місцевих кліматичних умовах шляхом меліорації та внесення добрив. Понад 60% території України вкрито “чорноземом” — типом ґрунту, що містить високий відсоток гумусу. Крім того, Україна відіграє ключову роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, володіючи майже 30% світових чорноземів. Ці родючі ґрунти дозволяють вирощувати різноманітні зернові, олійні культури, овочі та фрукти.
У 2021 році аграрний сектор України мав одну з найбільших часток у реальному ВВП країни — 10.3%. Окрім цього, Україна зібрала найбільший урожай зернових, зернобобових та олійних культур за часи незалежності. У результаті виручка від експорту сільськогосподарської продукції продовжувала зростати і досягла рекордних 43,9% від загального обсягу українського експорту у 2021 році.
Основні продукти сільського господарства України — кукурудза, пшениця та соняшник — вирощують по всій країні, переважно в південних, східних і північних областях. У 2021 році Україна експортувала більше половини (59%) врожаю кукурудзи та пшениці, а також 91% соняшникової олії, ставши найбільшим у світі виробником соняшника та експортером соняшникової олії.
Вмістити весь урожай кукурудзи, вирощеної в Україні, за один рік:
Українське сільськогосподарське виробництво значно перевищує його внутрішнє споживання — близько 70% усієї сільськогосподарської продукції йде на експорт. Таким чином, Україна вже багато років бере участь у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, експортуючи більшу частину врожаю зерна та олії до країн Європи, Азії та Африки. З перших днів російської війни проти України російські військові заблокували майже всі українські морські порти, основний експортний шлях країни, унеможлививши експорт української сільськогосподарської продукції, що вплинуло на світову продовольчу безпеку та різке зростання цін.
Після блокади морських портів Україна почала експортувати зерно до ЄС залізницею. З моменту запуску залізничного експорту зерна, соняшникової олії та шроту до ЄС Україна прагне збільшити максимальну пропускну здатність перевалочних станцій до близько 1.5 млн т зерна на місяць. Протягом березня-серпня 2022 року Україна експортувала залізницею майже 4.4 млн т зерна та близько 1 млн т соняшникової олії та шроту.
22 липня Україна та Росія підписали з Туреччиною та ООН угоду під назвою “Чорноморська зернова ініціатива”, яка дозволила розблокувати експорт зерна та продуктів харчування з українських морських портів Одеси, Чорноморська та Південного. Станом на 9 вересня з трьох українських морських портів вирушили 108 суден для перевезення зерна та продуктів харчування до понад 20 країн Азії, Європи та Африки.
Через війну Росії проти України ціни на пальне та добрива також зросли у всьому світі, спричинивши дефіцит продовольчих товарів, таких як пшениця, кукурудза та олійне насіння. В березні ціни зросли настільки, що досягли свого найвищого історичного рівня.
Дізнайтеся більше про вплив російського вторгнення в Україну на світовий ринок у розділі “Present” дослідження KYIV RYSING .
Ан-225 “Мрія” - найбільший і найпотужніший літак за всю історію, створений лише в одному екземплярі в Україні в 1988 році. Вантажний літак будували досвідчені українські фахівці, вискористовуючи для цього ресурси українського виробництва. Велична “Мрія” перевозила найважчі промислові товари, залізничні локомотиви та могла вмістити понад 50 автівок.
Ан-225 встановив понад 200 світових рекордів, включаючи перевезення найважчого та найдовшого у світі вантажу в повітрі. Також літак встановив світові авіаційні рекорди з перельоту з об’ємним вантажем. Один із них відбувся у 2004 році, коли “Мрія” пролетіла з 247-тонним механізмом нафтопроводу. Літак також доставляв гуманітарну допомогу на місця стихійних лих: медичні товари та нелетальне військове обладнання.
До війни в Україні було 20 аеропортів, а парк становив 258 літаків, які обслуговували 45 операторів.
З початку російського вторгнення в Україну автомобільна промисловість України зустрілася з викликами: деякі виробники автомобільних запчастин припинили свою діяльність в Україні, що також вплинуло на автомобілебудуваня в Європі. Незважаючи на відносно невелике виробництво автомобільних запчастин, Україна є ключовим постачальником джгутів проводів для заводів Volkswagen, Opel, Mercedes-Benz, BMW, Audi і Lamborghini в Європі.
Металургія, важка промисловість, виробництво напівпровідників, автомобільна та інші галузі, які залежать від поставок з України, відчувають нестачу ресурсів і роблять все можливе для усунення проблем з постачанням, що відбувається внаслідок російського вторгнення в Україну.
У 2015 році було прийнято Закон “Про ринок природного газу”, щоб привести український газовий сектор до відповідності з вимогами ЄС. Було встановлено нормативну базу щодо відокремлення газосховищ, СПГ-терміналів та операторів систем розподілу. Це створило доступ до мереж транспортування, розподілу та постачання газу для приватного сектору, дозволяючи компаніям продавати газ будь-якому споживачу включно з домогосподарствами.
У 2019 році український ринок газу перейшов з місячного на добове балансування, а для підвищення прозорості, Оператор газотранспортної системи України (ОГТСУ) запустив онлайн-платформу обміну інформацією. На оптовому ринку газу пнині працює 347 приватних компаній, 408 компаній в газотранспортній діяльності та 449 підприємств з газосховищ. Відповідно до ринкових принципів ЄС, державне підприємство “Укртрансгаз” стало оператором газосховищ, а нове ДП “ГЦОУ” займається транспортуванням природного газу.
У 2021 році Україна займала четверте місце за обсягом видобутку газу в Європі, маючи одну з найбільших газових транзитних інфраструктур у світі, а також друге за потужністю сховище у Європі.
Запорізька атомна електростанція, яка складається з шести атомних енергоблоків по 1 млн кВт кожний, є найбільшою атомною електростанцією в Європі та шостою за розміром у світі.
За кількістю реакторів (15 реакторів розташовано на 4 атомних електростанціях) і чистою електричною потужністю Україна вважається однією з провідних країн світу за використанням атомної енергії. Щоб забезпечити надійну та безпечну роботу всіх атомних станцій, Україна розробила комплексну систему моніторингу безпеки.
Згідно з Енергетичною стратегією України до 2035 року, очікується зростання альтернативної енергетики в Україні та збільшення обсягів її виробництва, зокрема атомної, яка вважається одним із найбільш економічно ефективних джерел енергії з низьким вмістом вуглецю. Окрім АЕС, в Україні є й інші ядерні об’єкти: сховища радіоактивних відходів, експериментальні ядерні центри, підприємства з видобутку та переробки уранової руди тощо.
Українська земля має високу концентрацію корисних копалин. Завдяки унікальній сировинній базі залізних і марганцевих руд Україна входить до числа країн світу з найрозвинутішою чорною металургією.
Нині в Україні налічують понад 20,000 родовищ корисних копалин, що містять 117 видів мінералів: вугілля, марганець, сіль, нафта, графіт, сірка, каолін, титан, нікель, магній, деревина, ртуть і галій. В Україні зосереджено понад 5% світових запасів залізної руди. Крім того, у 2021 році Україна стала четвертою за величиною країною, яка експортувала 45 млн т залізної руди. Більше того, Україна має потенціал для більш масштабного видобутку нерудних копалин, що може зменшити залежність від імпорту певних видів сировини.
Незважаючи на те, що існують ризики та обмеження щодо залучення ресурсів для відновлення України з боку іноземних партнерів, економіка країни пропонує широкий спектр конкурентних переваг для інвесторів. Ці переваги в поєднанні з необхідним фінансуванням стануть основою для побудови економіки, інтегрованої в глобальні виробничі ланцюги, та спрямованої на експорт продукції. Міжнародні інвестори отримуватимуть переваги від використання усіх можливостей у секторах економіки, створюючи довгострокий бізнес в Україні. Амбітними перевагами економіки України є широке охоплення споживчих ринків, кваліфікована та конкурентоспроможна робоча сила, високоперспективний ІТ-сектор, інвестиційні можливості в різних галузях промисловості, велика база природних ресурсів і сировини, сприятливе географічне розташування та доступна вартість життя та ведення бізнесу.
Країна пропонує інвестиційні можливості у різних секторах промисловості: машинобудування, металургія, аерокосмічна промисловість, легка промисовість та фармацевтика. Велика виробнича база та доступ до міжнародних ринків створюють сприятливі умови для інвесторів. Переваги у промисловому секторі України для інвесторів – це розвинена мережа R&D та бізнес-екосистема, економічна ефективність, надійне постачання, великі виробничі потужності та висококваліфіковані фахівці.
Україна глибоко інтегрована в глобальні виробничі ланцюги, особливо з виробництва напівпровідників, сталі, важкої промисловості, автомобільної та аерокосмічної промисловості. Однак більшість продукції, що експортується з України, є товарами з низькою вартістю і презентують лише первинні ланки ланцюга поставок. Незважаючи на це, Україна має потенціал для розширення виробництва з високою вартістю, глибшою інтеграцією в ланцюги постачання та може стати регіональним виробничим центром, особливо на європейському ринку.
